Аналітика – це інструмент з’ясування об’єктивної ситуації. Втім, не все так однозначно… Особливо, коли мова йде про інформаційну аналітику.
Об’єктивний (кількісний) аналіз інформаційного поля важливий. Він дає можливість зрозуміти тональність масиву, його тематичну структуру, найбільш поширені оцінки. На практиці, об’єктивний аналіз дозволяє показати інфомасив у вигляді зручних у роботі графіків, схем, діаграм.
Але для повного розуміння характеру та особливостей медіа-масиву об’єктивного аналізу недостатньо. Жоден автоматично генерований графік не допоможе виявити смисли, які закладено у публікації, з’ясувати, хто стоїть за тією чи іншою кампанією, оцінити причини, особливості, наміри інформаційної атаки. Для цього потрібна робота кваліфікованого спеціаліста. Потрібна суб’єктивна аналітика.
Моніторинг та інфографіка – це ще не повний аналіз інформаційного поля. Що зробити, аби аналітичне дослідження стало завершеним, а клієнт отримав чіткий «діагноз» і рекомендації щодо «лікування» або «профілактики», добре знають наші спеціалісти з аналізу інформаційних масивів.
Над чим працює аналітик?
Він з’ясовує основні тенденції, притаманні інформаційному масиву, виявляє ключові смисли та меседжі, прогнозує їх динаміку. Також аналітик розглядає ситуацію в широкому контексті. Особливо важливим це є для інформаційних масивів, пов’язаних з суспільно-політичними процесами, ринками, на яких спостерігається висока конкуренція, діяльністю персон.
Важливою частиною роботи аналітика є формулювання висновків по масиву. Висновки роблять для клієнта, а не «під клієнта». Наші спеціалісти не пропонують штучних «теплих ванн». Втім, і «холодний душ» буває тільки тоді, коли іншої «води» в інфополі замовника просто немає.
Багато клієнтів схильні вважати, що висновки, рекомендації, ідеї щодо реагування та розвитку комунікаційної політики компанії – справа суто внутрішня, до якої не варто допускати залучених спеціалістів. Втім, навіть якщо клієнт має тривалий досвід успішної роботи в інформаційній сфері, зовнішня оцінка ситуації не буде зайвою.
Іноді виникає проблема довіри. Як до кваліфікаційного рівня зовнішньої суб’єктивної аналітики, так і по лінії конфіденційності. Це – справді дуже делікатний момент. Довіра не формується «з порога». Тільки – в процесі ефективної і взаємовигідної співпраці.
Втім, у Першій репутаційній агенції добре знають ціну репутації! А, тим більше, – своєї власної.
Для чого потрібна суб’єктивна аналітика?
По-перше, такий аналіз дозволяє побачити інформаційне поле під іншим кутом зору. «Вигляд світу з крісла» – не єдина версія реальності.
По-друге, суб’єктивна аналітика – найкращий інструмент раннього виявлення загроз. «Примарні загрози» не завжди стають проблемою. Але – чим раніше помічена небезпека, тим більше шансів на те, що її вдасться уникнути.
По-третє, аналітик бачить ситуацію в широкому контексті. І його рекомендації у більшості випадків дозволяють клієнту розширити власне уявлення про інструменти ефективної комунікації з суспільством.
Така робота – ексклюзивний інструмент співпраці. Вона не передбачає публікації чи інших форм оприлюднення. Суб’єктивна аналітика базується на взаємній довірі та взаємній відповідальності.
Нарешті, як виглядає сам продукт?
Дуже просто. Це – текст. Зазвичай, не надто великий. Найчастіше, він містить:
- Аналіз інформаційного масиву з тієї чи іншої теми.
- Аналіз проблеми або проблем.
- Прогноз щодо розвитку ситуації.
- Оцінки розвитку ситуації за негативним сценарієм.
Пропозиції щодо реагування та корекції ситуації.